ВЛАДИМИР ВЕЛИКОДНЫЙ: ЖУРНАЛИСТ, БЛОГЕР, ВЕБ-ДИЗАЙНЕР
Я часто з сьогоденням жартував В шерензі днів: і радісних, і смутних, Все плани на майбутнє лаштував І йшов, як в небосхил, у те майбутнє. Минали тижні, місяці, літа, І в їх лункім, безпечному полоні Я ніс своє життя у майбуття В своїй відкритій всім вітрам долоні. І ось з усім, що знав і що … Читать далее
В оно время до весны В исполненье плана Вышла на тропу войны Лыжница Светлана. Вот, подставив ветру грудь, После снегопада Чертит Света верный путь На дорожках сада. Ходят палки ходуном, Скорость нарастает. В сердце пламенно-хмельном Дух борьбы витает. Так свершается разбег Той большой программы. Пусть вовек не тает снег — Тают килограммы.
Трава купалася в росі І благодать дійшла до серця. Клювали хватко карасі, Я наловив їх пів відерця. Над ставом пінився туман, Що спав в обіймах очерету. І я собі здавався сам Лиш гостем з іншої планети, Що прилетів в цей дивосвіт, Здолавши і літа, і відстань… Вже сонце глянуло з-за віт Як благовіст тепла і … Читать далее
Страна в плену у негодяев — Такие нынче времена. Устами своры краснобаев Безбожно врет моя страна. Им не впервой мочить в сортире. Нам эти игры не понять. Ты знал, что дважды два четыре? Коль там решат, так будет пять. Маразм крепчает год от года Под прессом царственной ноги, Смогли ведь множеству народа До блеска вычистить … Читать далее
Я не ніс на Голготу хреста, Не штовхав конвоїр мене в спину, Та затьмарила зір сліпота, І тебе я безжурно покинув. Під промінням чужої краси Я шукав і натхнення, і втіху. Тільки доля з завзяттям коси Все зрізала за віхою віху. Випив я свою долю до дна, Чи ще й зараз продовжую пити… Краю мій, … Читать далее
Я очарован вашей красотой, Она, как песня на тропе унылой, Звучит и с каждой пройденной верстой Зовет и будоражит с новой силой. Я шел, мосты сжигая за собой, Неся свой крест в тот мир, где люди – братья, Я видел в небе проблеск голубой, А ночью в бездну падали объятья. Осенние печальные дожди И дальних … Читать далее
Для мене сонце як наркотик. Які тут згодяться слова, Як сяйва сонячного дотик І тіло, й душу зігріва. Я ріс під думи тополині При полину і солов’ях, І вислів «сонячна Вкраїна» Я зрозумів лиш в цих краях. Там, біля рідного віконця, Повитий мріями юнак, Приймав я пестощі від сонця Як повсякдення вірний знак. З тих … Читать далее
Мы жизни учились рано, От трудностей не таясь, Вплетая к успехам раны В судьбы золотую вязь. И шли, иногда шатаясь Под тяжестью неудач, Меж тем по пути решая Означенный круг задач. И сколько бы ни осталось Дорог нам еще пройти, Сумей одолеть усталость На выстраданном пути. Пусть годы летят, как тучи, И жизни короче тень, … Читать далее
Була чудова літня ніч,
Що в цій порі бува не зайве.
З тобою йшли ми пліч о пліч
В промінні місячного сяйва.
Опустевшие пляжи, их светлая даль
Не оставит нетронутым сердце поэта.
На осенние пляжи ложится печаль,
Будто легкая тень отгоревшего лета.
Было время, и мы приходили сюда,
И вверяли тела то теплу, то прохладе…
Направив башни в небосвод,
На мир бойницами взирая
В селе Копорье восстает
Твердыня северного края.
Спешили рыцари сюда
И прочих шумные оравы…
нова осень туманы примерила,
Снова осень, печалью светла,
Журавлям свои песни доверила,
В золотые дожди увела…