СПОМИН

Була чудова літня ніч,
Що в цій порі бува не зайве.
З тобою йшли ми пліч-о-пліч
В промінні місячного сяйва.
До ставу стежка привела…
І щастя тішилось до рання
Посеред сонного села
На хвилях першого кохання.
Тремтіли душі і тіла
У молодят шкільного віку,
І ніч в обійми прийняла
Їх таємницю превелику…
Минули дні, пройшли літа,
В світах дороги розійшлися.
Вже я не той, і ти не та,
І наші мрії не збулися.
Змело, як хвилі на воді,
Згубилась стежка між садами,
Але ж були ми молоді,
Де шлях в майбутнє перед нами.
Де ми з тобою віч-на-віч
В обімах місячного сяйва.
О, та свята казкова ніч,
Ти у житті моїм не зайва.