ДО І ПІСЛЯ

Ні, це не сон, це все було, Гостили ми як брат у брата. І ось тепер на все село Накрила стіл війна треклята. І вип’ють на спомин душі За упокій і скорбну долю Уся рідня й товариші Того, що впав за честь і волю. Того, що міг би жить і жить, Кохать дітей і сіять … Читать далее

Яндекс.Метрика